Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Структура «ООН Жінки» відкрила офіс в Україні 3 червня 2017 року та наразі проводить низку зустрічей у містах Києві, Львові та Одесі із представниками інституцій, дотичних до системи правосуддя, зокрема органів суддівського врядування та самоврядування, судів, прокуратури, адвокатського самоврядування, Державної виконавчої служби України, служби пробації, Координаційного центру з надання правової допомоги, громадських організацій тощо з метою формування програми діяльності у сфері правосуддя.
«Разом з пані Ейлін Скіннідер ми працюємо як міжнародний і національний консультанти на запрошення «ООН Жінки» – структури ООН, яка працює по всьому світу і займається питаннями рівних прав і можливостей чоловіків і жінок, гендерно обумовленого насильства й іншими аспектами гендерної політики, із червня минулого року здійснює активну діяльність у різних сферах», – наголосив національний консультант структури «ООН Жінки» в Україні Андрій Вишневський.
Учасники зустрічі обговорили актуальні проблеми забезпечення гендерної рівності у Вищій раді правосуддя та системі правосуддя загалом, навчальних програмах для суддів, працівників апаратів судів та кандидатів на посади суддів, у процедурі підготовки законопроектів та інші види діяльності, які здійснюються в системі правосуддя у питанні забезпечення гендерної рівності.
Член Вищої ради правосуддя, член правління громадської організації «Всеукраїнська асоціація жінок-суддів» Лариса Швецова розповіла, зокрема, про власний понад трирічний досвід діяльності у складі групи розробників, які займалися гендерно чутливими аспектами у судовій діяльності та медіації, а також викладання курсу у Національній школі суддів України з питань дотримання принципів гендерної рівності та протидії дискримінації судами України. «Це питання є вкрай актуальним для України, оскільки в процесі реформування процесуального законодавства питанням дискримінації було приділено важливу увагу. Процесуальні кодекси містять норму, яка передбачає при зверненні особи до суду з таких підстав обов’язок судді враховувати вказані аспекти під час розгляду справ», – зауважила Л.Швецова.
Начальник відділу міжнародного співробітництва секретаріату Вищої ради правосуддя Владислав Гуртенко повідомив учасників зустрічі, що за сприяння Програми USAID «Нове правосуддя» за участю експерта з гендерних питань пані Марини Руденко розроблено проект Індексу гендерної чутливості в діяльності судової влади, який було презентовано 26 січня 2018 року під час спільного з Радою суддів України та Проектом «ООН Жінки» «CEDAW в Дії!» заходу. По завершенні заходу запрошеними експертами з гендерних питань були надані рекомендації для доопрацювання Індексу, над впровадженням яких зараз працює експерт.
Очікується, що завдяки Індексу буде можливим щорічне надання оцінки впровадженню гендерного компоненту у системі правосуддя.
Ця робота здійснюється на виконання заключних зауважень восьмої періодичної доповіді України в Комітеті ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок з питань виконання Україною Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, відповідно до яких Україну закликано розробити систему гендерних показників для покращення збору даних, які необхідні для адекватної оцінки впливу і ефективності політик та програм, спрямованих на забезпечення гендерної рівності та розширення здійснення жінками своїх прав. Індекс організовано за трьома блоками: участь жінок та чоловіків у процесі прийняття рішень у судовій владі, навчання суддів, здійснення правосуддя.
Крім того, ВРП співпрацює у питанні гендерної рівності із Українсько-канадським проектом Підтримки судової реформи в Україні.
Член ВРП Тетяна Малашенкова під час зустрічі також наголосила, що 16 вересня 2016 року Рада суддів України ухвалила рішення № 65 щодо забезпечення рівних прав чоловіків та жінок, яким передбачено включення гендерного компоненту у збір судової статистики, в тому числі щодо кількості чоловіків та жінок серед суддів, голів і заступників голів судів, керівників, заступників керівників та працівників апаратів місцевих, апеляційних судів та Верховного Суду, та доручила Державній судовій адміністрації України проводити збір і аналіз судової статистики, розподіленої за відповідними статтями, зокрема стосовно кількості справ щодо насильства та дискримінації.
Судова статистика є одним із джерел виявлення фактів гендерної дискримінації, тому, на думку члена ВРП Наталі Волковицької, спільно з ООН Вища рада правосуддя, на розгляді якої наразі перебуває проект Положення про Єдиний державний реєстр судових рішень, могла б розпочати співпрацю із проектом ООН щодо впровадження маркування справ, що стосуються гендерної рівності, а особливо питань домашнього насильства, для подальшого аналізу судової практики у цій сфері.
Окрему увагу учасники обговорення приділили практиці Дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя стосовно відповідальності суддів за дискримінацію.
Під час зустрічі було також наголошено на відсутності спеціальних державних програм забезпечення гендерної рівності в судовій системі.
За словами Л.Швецової, окремої уваги потребують навчальні програми для суддів щодо застосування законодавства у сфері гендерної рівності та вивчення практики діяльності Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок та Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, ратифікованої Україною у складі СРСР ще у 1979 році.
Як розповіла Секретар Третьої Дисциплінарної палати ВРП Ірина Мамонтова, у дисциплінарній практиці ВРП вже є випадки притягнення до відповідальності суддів-чоловіків за порушення Кодексу суддівської етики через неетичні висловлювання щодо жінок.
Під час зустрічі І.Мамонтова також наголосила, що відповідно до Конституції України до складу ВРП входить 21 член, наразі здійснюють повноваження члена Вищої ради правосуддя 19 осіб, з них 5 – жінки. Водночас із 243 працівників секретаріату ВРП 69% (168 осіб) – жінки, 31% (75) – чоловіки.
Н.Волковицька також зазначила, що члени ВРП – жінки не відчувають дискримінації у просуванні кар’єрними сходами.
«Питання кар’єри – це, в першу чергу, питання власного вибору та ефективного використання власного часу»,– зазначила Тетяна Малашенкова.
За повідомленням прес-центру судової влади України.
_03_03.png)
